Павлівська громада
Вільнянський район, Запорізька область

Історія створення сіл Павлівської сільської ради

с. Павлівське

Центр Павлівської сільської ради. На заході межує з містом Вільнянськ, на півночі з селом Зелене, та на півдні з селом Вишневе. Поруч проходять автомобільна дорога Н15 і залізниця, станція Вільнянськ за 1,5 км. Село було утворене в 1905 році переселенцями з Оріхівської волості. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. День села відзначається 21 вересня.

с. Біляївка

Площа села – 135,6 га. Кількість дворів – 123, кількість населення на 1 січня 2007 року – 320 чол. Село знаходиться за 1 км від правого берега річки Вільнянка, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Зелене, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Новоселівка, на протилежному березі - місто Вільнянськ. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Найближча залізнична станція – Вільнянськ – знаходиться за 5 км від села. Село утворилось в першій половині XIX століття. Назва походить від колишніх власників частини сучасного села – полкового осавула Федора Білого та його сина Сергія Білого. В 1932-1933 селяни переживають більшовицький геноцид. 21 вересня 1943 року село було визволено Червоною Армією. День села досі відзначається 21 вересня. В центрі села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії.

с. Вишневе

Площа села – 8,9 га. Кількість дворів – 19, кількість населення на 01.01.2007 р. – 30 чол.Село знаходиться на відстані 0,5 км від села Спасівка і за 1 км від міста Вільнянськ. Поруч проходить автомобільна дорога Н15. Село розташоване за 30 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Вільнянськ – знаходиться за 5 км від села. Вишневе утворилось в 1923 р. В 1932-1933 селяни пережили Голодомор. День села відзначається 21 вересня.

с. Задорожнє

Площа села – 68,4 га. Кількість дворів – 48, кількість населення на 01.01.2007р. – 75 чол.Село знаходиться на відстані 1,5 км від сіл Резедівка, Поди і Новомихайлівське. Поруч проходить автомобільна дорога Н15. Село розташоване за 7 км від адміністративного центру громади, за 34 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – платформа 1074 км – знаходиться за 4 км від села. Задорожнє утворилось як хутір на початку XX ст., перші назви – хутір Селянський, Труд. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. День села досі відзначається 21 вересня; в цей день 1943 року село в ході німецько-радянської війни було захоплене радянськими військами. Поблизу села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії і жертв нацизму.

с. Зелене

Населення за переписом 2001 року складало 171 чоловік. Село знаходиться біля витоків річки Вільнянка, на відстані 0,5 км від села Роздолля і за 1,5 км від міста Вільнянськ. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Н15 і залізниця, станція Вільнянськ за 3,5 км. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовиками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.

с. Значкове

Площа села – 115 га. Кількість дворів – 116, кількість населення на 1 січня 2007 р. – 275 чол. Село знаходиться за 1 км від правого берега річки Солона, на відстані 1 км від сіл Василівка та Резедівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 1074 км. Село розташоване за 9 км від адміністративного центру громади, за 37 км від обласного центру. Село утворилось близько 1780 року як поміщицьке на землях поручика Миколи Значко-Яворського. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. 21 вересня 1943 року в ході німецько-радянської війни значкове було захоплене Червоною Армією. В цей день досі відзначається день села. В центрі села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії і радянський пам'ятник односельцям.

с. Нововасилівка

Площа села – 111,6 га. Кількість дворів – 153, кількість населення на 1 січня 2007 року – 432 чол. Село знаходиться на відстані 2 км від міста Вільнянськ і сіл Поди і Спасівка. Поруч проходить автомобільна дорога Н15. Село розташоване за 32 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Вільнянськ – знаходиться за 7 км від села. Нововасилівка утворилась як хутір Василевський в 1922-1923 роках. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. 21 вересня 1943 в ході німецько-радянської війни Нововасилівку захопила Червона Армія, було відновлено радянський окупаційний режим. День села і досі відзначається 21 вересня. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. В селі працює загальноосвітня школа. Поблизу села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії.

с. Новоселівка

Населення за переписом 2001 року становить 180 чол. Село знаходиться на правому березі річки Вільнянка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Біляївка, нижче за течією на примикає село Вільнянка, на протилежному березі - місто Вільнянськ. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена загата. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.

с. Поди

Площа села – 61,1 га. Кількість дворів – 32, кількість населення на 01.01.2007р. – 79 чол.Село знаходиться на відстані 1,5 км від села Задорожнє та за 2 км від сіл Нововасилівка та Василівське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Н15. Село розташоване за 8 км від адміністративного центру громади, за 33 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Вільнянськ – знаходиться за 8 км від села. Село утворилось в середині 1920-х рр. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. День села досі відзначається 21 вересня; в цей день 1943 року в ході Другої світової війни Нововасилівка була відвойована радянськими військами у німців. На цивільному кладовищі знаходиться братська могила вояків Червоної Армії.

с. Резедівка

Площа села – 43,9 га. Кількість дворів – 20, кількість населення на 01.01.2007р. – 42 чол. Село знаходиться за 1 км від села Значкове та за 1,5 км від села Задорожнє. Поруч проходять автомобільна дорога Н15 і залізниця, станція Платформа 1074 км за 1 км. Село розташоване за 7 км від адміністративного центру громади, за 35 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – платформа 1074 км – знаходиться за 2 км від села. Резедівка була заснована на початку 1920-х років як хутір Андріївський. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. День села відзначається 21 вересня.

с. Роздолля

Площа села – 43,5 га. Кількість дворів – 51, кількість населення на 01.01.2007р. – 55 чол. Село знаходиться на відстані за 0,5 км від села Зелене, біля витоків річки Вільнянка. Поруч проходять автомобільна дорога Н-15 і залізниця, станція Вільнянськ за 5 км. Село розташоване за 7 км від адміністративного центру громади, за 31 км від обласного центра. Село утворилось в середині 1920-х років. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. День села досі відзначається 21 вересня; в цей день 1943 р. Роздолля була захоплена Червоною Армією. На цивільному кладовищі знаходиться братська могила вояків Червоної Армії.

с. Спасівка

Площа села – 52,9 га. Кількість дворів – 122, кількість населення на 01.01.2007р. – 322 чол. Село знаходиться на відстані 0,5 км від міста Вільнянськ та села Вишневе. Поруч проходить автомобільна дорога Н15. Село розташоване за 3 км від адміністративного центру громади, за 28 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Вільнянськ – за 3 км від села. Село утворилось в 1923 р. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.  День села відзначається 21 вересня. На цивільному кладовищі розташований радянський пам'ятник односельцям, загиблим в роки Німецько-радянської війни.

с. Семененкове

Площа села – 82 га., тут налічується 161 двір. Кількість населення на 01.01.2007р. – 472 чол. Село знаходиться на лівому березі річки Солона, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Василівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Берестове. Село розташоване за 12 км від адміністративного центру громади, за 40 км від обласного центру. Найближча залізнична станція – Значкове – знаходиться за 6 км від села. Село засноване в 1905 році на землях поміщика Миргородського. Першими тут поселилися селяни Доновські та Семененки; хутір одержав назву Семененків. У 1917 році хутір входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань хутір надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. У 1934 році було створено сільськогосподарську артіль ім. Сталіна. У 1935 році село було перейменовано на Кірова. 21 вересня 1943 року Червона Армія захопила село в ході німецько-радянської війни. 19 травня 2016 року село перейменоване на Семененкове. День села досі  відзначається 21 вересня. В селі Семенекове є загальноосвітня школа, сільськогосподарські підприємства. В центрі села поблизу школи знаходиться братська могила вояків Червоної Армії і радянський пам'ятник односельцям, які загинули під час німецько-радянської війни.

 с. Берестове

Площа села — 53 га. Кількість дворів — 41, кількість населення на 1 січня 2007 — 105 чол. Село знаходиться на одному з витоків річки Солона, на відстані 1 км від сіл Новоукраїнка та Семененкове. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Село розташоване за 15 км від адміністративного центру громади, за 54 км від обласного центра. Найближча залізнична станція — Новогупалівка — розташована за 6 км від села. Село Берестове було засноване в 1921–1922 рр. Першими поселенцями були батраки і малоземельні селяни, які одержали землі з колишніх поміщицьких володінь згідно з Декретом про землю. У 1929–1930 рр. тут було створено сільськогосподарську артіль. В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.

 с. Василівка

Площа села — 44,8 га. Кількість дворів — 26, кількість населення на 01.01.2007 р. — 50 осіб. Село знаходиться на лівому березі річки Солона, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Першозванівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Кірова, на протилежному березі — село Значкове. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Село розташоване за 10 км від адміністративного центру громади, за 39 км від обласного центру. Найближча залізнична станція — Значкове — знаходиться за 4 км від села. Василівка (раніше Ковтуново) було засноване в середині XIX ст., землі належали поміщику Ковтуну; тут були розселені селяни-кріпаки. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. У 1930 р. в селі було організовано сільськогосподарську артіль «Броненосець Потьомкін». В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид. Василівка — батьківщина Героя Радянського Союзу Павла Павловича Калюжного.

с. Вівчарне

Площа села – 34,3 га. Кількість дворів – 10, кількість населення на 1 січня 2007 року – 15 чол. Село знаходиться на відстані 1 км від села Богданівка і за 2 км від села Новоукраїнка. Село розташоване за 20 км від адміністративного центру громади, за 51 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Новогупалівка – знаходиться за 10 км від села. Село було засноване в 1924 р. переселенцями з Вінницької області. У 1930 р. тут було створено артіль «Червона зірка». В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.

 с. Любомирівка

Площа села – 15,4 га. Кількість дворів – 24, кількість населення на 01.01.2007р. – 43 чол. Село знаходиться на правому березі річки Солона, на протилежному березі розташоване село Берестове. Село розташоване за 13 км від адміністративного центру громади, за 46 км від обласного центра. Найближча залізнична станція – Значкове – знаходиться за 9 км від села. Село було засноване в другій половині XIX ст. селянами, колишніми кріпаками, на землях поміщика Товбича. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. В селі знаходиться психоневрологічний інтернат.

с. Новоукраїнка

Площа села — 82,5 га. Кількість дворів — 50, кількість населення на 01.01.2007 р. — 130 чол. Село знаходиться на відстані 1 км від села Берестове та за 2 км від сіл Вівчарне, Шевченкове та Солоне. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Село розташоване за 17 км від адміністративного центру громади, за 49 км від обласного центра. Найближча залізнична станція — Новогупалівка — знаходиться за 8 км від села. Село було засноване в 1922 р. батраками і малоземельними селянами. В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.

с. Першозванівка

Площа села – 64,8 га. Кількість дворів – 34, кількість населення на 01.01.2007р. – 72 чол. Село знаходиться за 2,5 км від лівого берега річки Солона. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами, вище за течією якого на відстані 1 км розташоване село Шевченкове, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Василівка. Поруч проходить залізниця, станція Новогупалівка за 2 км. Село розташоване за 16 км від адміністративного центру громади, за 54 км від обласного центра. Село було засноване в 1927 р. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.

с. Шевченкове

Площа села – 66,3 га. Кількість дворів – 60, кількість населення на 01.01.2007р. – 123 чол.Село знаходиться на лівому березі річки Солона, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Солоне, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Першозванівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Поруч проходить залізниця, станція Новогупалівка за 2 км. Село розташоване за 21 км від адміністративного центру громади, за 55 км від обласного центра. Село було засноване в 1921-1922 рр. малоземельними селянами. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. В центрі села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії і радянський пам'ятник односельцям, що загинули під час Другої світової війни в складі військових формувань СРСР. День села відзначається 20 вересня.