ПАВЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Запорізький район Запорізька область

5 вересня.Пам'ятні дати

Дата: 05.09.2016 08:42
Кількість переглядів: 477

Сьогодні Міжнародний день благодійництва

 

Фото без опису

          Проголошений резолюцією ГА ООН від 17 грудня 2012 року (затверджений 7 березня 2013) з метою заохочення діалогу між людьми, що належать до різних цивілізацій, культур і релігій, а також солідарності зі знедоленими. Ініціаторкою Дня виступила Угорщина. Міжнародний день благодійництва співпадає й приурочений до Дня пам’яті Терези Калькуттської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї з засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреата Нобелівської премії миру 1979 р. «за допомогу стражденному людству». Злидні та пов’язані з ними проблеми продовжують залишатися в усіх країнах світу, незалежно від рівня їхнього економічного, соціального і культурного розвитку. В усіх країнах світу є люди з фізичними вадами, діти-сироти, безхатченки, ті, хто гостро потребує допомоги від інших членів суспільства – більш забезпечених і більш успішних. Вчасно надана допомога – будь-яка – велика, мала, фінансова, моральна, іноді рятує людське життя. Цього дня ООН пропонує всім державам-членам, організаціям системи ООН та іншим міжнародним і регіональним організаціям, а також громадянському суспільству, включно з неурядовими організаціями та окремими особами, відзначати Міжнародний день благодійництва відповідним чином, усіляко сприяючи благодійності, зокрема й шляхом проведення просвітницьких та пропагандистських заходів. Благодійність, як добровільність і філантропія, єднає людей і сприяє створенню інклюзивного і більш сталого суспільства. Благодійність доповнює діяльність державних структур у сфері охорони здоров’я, освіти, житлового будівництва і захисту населення, сприяє розвитку культури, науки, спорту і забезпечує охорону природи. Останнім часом у суспільстві точиться дискусія щодо того, чи варто називати імена благодійників, виводячи їхні добрі справи у площину публічності, чи варто їх якось ушановувати й відзначати. Єдиної думки тут немає й бути не може. Хоча, можливо, варто пам’ятати біблійне про «…нехай милостиня запотіє в руці твоїй», або ж: «нехай твоя права рука не знає, що робить ліва…»

Фото без опису

День праці в США і Канаді. Відзначається першого понеділка вересня. Вважається початком нового політичного сезону. В 1894 році президент США Гровер Клівленд підписав прокламацію, в якій перший понеділок вересня проголошувався федеральним святом «на знак визнання заслуг мільйонів американців, зайнятих створенням громадянського суспільства і промисловості».

Події дня:

85 років тому (1931) в Конотопі були організовані авіаційні майстерні у складі 18-ї авіабригади Українського військового округу. Нині – Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». З кінця 60 рр. ХХ ст. забезпечує капітально-відновлювальний ремонт вертольотів сімейства «Мі».

Ювілеї дня:

225 років від дня народження Джакомо Мейєрбера (1791-1864), французького композитора, піаніста і диригента, одного з найяскравіших представників французької «великої опери». Жив у Німеччині, Італії, Франції, писав для театрів цих країн. Автор опер «Роберт-Диявол», «Гугеноти», «Пророк», «Африканка».

Фото без опису

120 років від дня народження Адріана Митрофановича Топорова (1891–1984), письменника і педагога. Адріан Топоров відомий передусім книжкою «Селяни про письменників» (1930), яка була написана ним на основі критичних висловлювань селян комуни «Майское утро», щодо прочитаної ними художньої літератури. Книжка витримала 5 видань і багато хто читав її «захлебываясь от восторга». Втім, Топоров був також і визначним педагогом, справжнім просвітителем – де б він не жив – у глухому селі на Алтаї чи у велелюдному місті – всюди він сіяв «розумне, добре, вічне». У важку добу голоду, холоду і репресій – у 1937 році він сам був безпыдставно репресований, покарання відбував у сибірських таборах – сільський учитель організував не лише хату-читальню де діти (та й дорослі) читали Гомера і Пастернака, Шіллера і Зощенка, але й самодіяльний струнний оркестр, хор, різноманітні гуртки. Топорова запрошували до столиці – викладати в Інституті червоної професури – це була неабияка честь, але сільський учитель відмовився, сказавши, що не покине селян і справу, до якої прикипів душею. Це було розумне рішення – гарантії того, що він вижив би під час сталінських чисток не було, адже нищили кращих. Утім репресій йому уникнути не вдалося навіть у сибірській глушині – декілька разів його зміщували з посади, звинувачували у космополітизмі та інших гріхах, судили, але свого вчителя рятували ті ж таки селяни: писали листи, відряджали делегації, боронили як могли… З 1949 року і до кінця життя Адріан Митрофанович Топоров мешкав в українському Миколаєві. У місті його знали, поважали і називали лагідно – «духовним дідом». У 2000 році мешканцями Миколаєва Адріана Митрофановича Топорова визнано одним із десяти найбільш визначних містян усього ХХ століття.

Фото без опису

70 років від дня народження Фредді Мерк’юрі (справжнє ім’я Фаррух Бульсара 1946-1991), британський рок-музикант, лідер рок-гурту Queen, легенда музики 80-х. У 2008 році Мерк’юрі посів 18 місце списку «100 найвидатніших співаків усіх часів» за версією американського журналу Rolling Stone. Мерк’юрі відомий передусім не лише своїм неповторним голосом, але й надзвичайно яскравими концертними шоу, які збирали стадіони по всьому світу. Так, одним із найпам’ятніших є «Live Aid» – виступ Мерк’юрі з Queen, що відбувся 13 липня 1985 року в Лондоні, під час якого вся, понад 70-тисячна аудиторія стадіону плескала, співала та колихалась в унісон музиці. У концерті також узяли участь Пол Маккартні, Ерік Клептон, Девід Боуї, Мадонна, U2, The Who, Стінг та інші тогочасні рок-зірки. 12 супутників транслювали шоу для 1,6 мільярдів телеглядачів у всьому світі. Цей виступ Queen був згодом оголошений музичними експертами найвеличнішим шоу за всю історію рок-музики. Протягом своєї кар’єри Мерк’юрі дав разом з Queen майже 700 концертів у різних країнах по всьому світі. Queen був першим гуртом Заходу, який грав на південноамериканських стадіонах, побивши світові рекорди з відвідуваності концертів у Сан-Пауло у 1981 році. Музиканти гурту також були першими, хто зіграв за «Залізною завісою» - сталося це в 1986 році, коли вони виступили перед 80-тисячною аудиторією в Будапешті. Останній живий концерт Мерк’юрі з Queen відбувся 9 серпня 1986 року в Англії. Девід Боуї, що виступав на благодійному концерті Фредді Мерк’юрі й записав пісню «Under Pressure» разом із Queen, сказав про Мерк’юрі: «З усіх найбільш театральних рок-виконавців Фредді пішов найдалі… Я бачив його на концерті лише раз, і, як то кажуть, він, безперечно, був людиною, яка могла тримати аудиторію на своїй долоні». А про себе Фредді казав наступне: «Господи, дожити до сімдесяти? Це так нудно!.. Про що я шкодую? Про те, що нас так і не впустили до СРСР – боялися, що ми розбестимо їхню молодь…» Музикант помер 45-річним у Лондоні.

40 років від дня народження Керіс ванн Гаутен (1976), нідерландської актриси і співачки, триразової володарки вищої нідерландської премії «Золоте теля» в номінації «краща актриса». Світової слави актриса зажила після блискучого виконання головної ролі в гостросюжетній військовій драмі Пола Верховена «Чорна книга» (2006; чудове європейське кіно про німецьку окупацію Нідерландів часів Другої світової війни).

Роковини смерті:

110 років тому трагічно загинув Людвіг Больцман (1844-1906), австрійський фізик-теоретик, один з основоположників класичної статистичної фізики і фізичної кінетики, член Віденської академії наук і багатьох академій світу. Дав статистичне обґрунтування другого принципу термодинаміки. Вивів один із законів теплового випромінювання (закон Стефана – Больцмана).

 

Фото без опису

32 років із дня смерті Юрія Тимонович Литвина (1934–1984), українського поета, журналіста, правозахисника. З 1978 року – член Української Гельсінської Спілки. У 1953–1955 роках відбував покарання на будівництві Куйбишевської ГЕС, потім були ув’язнення 1956 року (на 10 років), 1974, 1977, 1979 (уже тяжко хворого – на 10 років ув’язнення і 5 років заслання). Помер у Пермському таборі особливого режиму. У листопаді 1989 році (через п’ять років після смерті) прах Юрія Литвина, Василя Стуса і Олекси Тихого був перевезений до Києва і з почестями похований на Байковому кладовищі.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь